Крапля води для марсохода і океан надії для всього людства

Отже, вчора НАСА підірвало чергову інформаційну “бомбу”: на Червоній планеті виявлена ​​рідка вода. Чи не лід, ні сліди води, а саме вода. Втім, людство вже було готове до такого відкриття.

Завдяки Ровер “Спірит” і “Оппортьюніті” (а точніше – «Оппортьюніті»), НАСА змогло в 2004 році дати остаточну позитивну відповідь на питання: чи була на Марсі вода? З’ясувалося – не тільки була, але мільярди років тому покривала цю планету океанами.

Знахідка, зроблена марсоходами, була предвосхищена, а після підтверджена і з околомарсианской орбіти. У якості «свідків» виступили американські космічні апарати (КА): «Марс Глобал Сёрвейер» – (працював з 1996 по 2007 роки), «Марс Одіссей» (працює з 2001 року), «Марс Реконассенс Орбитер» (працює з 2006 року) і європейський КА «Марс Експрес» (працює з 2003 року).

Почнемо з «Марса Одіссей». Один з його приладів виявив в 2002 році на Марсі велику кількість водню. Це могло говорити про те, що під поверхнею планети, на глибині не більше одного метра, може бути велика кількість льоду.

Потім прийшла пора дивувати «Марсу Глобал Сёрвейер». У грудні 2006 року НАСА оприлюднило зроблені ним знімки двох марсіанських кратерів – Terra Sirenum і Centauri Montes. За всіма ознаками, там ще недавно – між 1999 і 2001 роками – струменіла вода. Крім того, цей КА «розгледів» сотні інших потьоків, залишених водою. Причому, патьоки ці теж, судячи з їх характером, утворилися у відносно недалекому минулому. Сліди рідини, як правило, виднілися на крутих схилах, розташованих у певних широтах.

Потім на околомарсианскую орбіту прибув «європеєць» «Марс Експрес». Він цілком може похвалитися своїм науковим уловом. На початку 2004 року Європейське космічне агентство (ЄКА) оголосило про виявлення водяного льоду на Південному полюсі Червоної планети. Було встановлено, що полярна «шапка» складається на 85% з вуглекислого газу і на 15% з «класичного» водяного льоду.

Останнє слово – за “К’юріосіті”

Саме цей марсохід, розміром і масою з автомобіль “Міні”, виявив на Червоній планеті, в кратері Гейла, сліди “сверхсолених” води, яка може то з’являтися на поверхні Марса, то випаровуватися з неї. Йдеться, звичайно, не про кухонної солі, а про солях хлорної кислоти або перхлорати. Ці елементи, що складаються з одного атома хлору і чотирьох атомів кисню, здатні абсорбувати водяні пари з атмосфери, перетворюючи їх у воду.

Як відомо, на Марсі дуже холодно (може доходити до -143 градусів за Цельсієм, в середньому мінус 43 градуси, хоча на екваторі температура може підніматися до +30 градусів вдень) і дуже мало атмосфери (менше 1% від земної). Через цього смертельного для рідини поєднання, марсіанський лід, при підвищенні температури на Червоній планеті всього на пару градусів вище нуля за Цельсієм, відразу переходить в газоподібний стан, минаючи рідку стадію.

Але завдяки перхлорат, розчиненим в марсіанській воді, температура її кипіння при такому низькому тиску може підвищитися аж до + 20 градусів, що дає їй більш широкий температурний діапазон для “виживання” в рідкому стані до того, як вона з льоду перетвориться в пару.

Дані, отриманий за допомогою “Кьюріосісті”, доповнюються тими, які надходять з борту КА «Марс Реконассенс Орбитер». Вчені використовують цей супутник для того, щоб проводити спектральний аналіз хімічного складу патьоків, що періодично з’являються на поверхні Марса. Головний об’єкт їх пошуків – перхлорати. Вчені тепер знають – щоб знайти на Червоній планеті воду, потрібно шукати ці елементи.

Вперед, за життям!

“Марс – єдина відома нам планета в Сонячній системі, на поверхні якої є вода, – сказав в інтерв’ю газеті” Вашингтон Пост “Луджендра Оджа, який очолював так раз ту програму досліджень, результатом, яких, стало виявлення рідкої води на Червоній планеті. – На інших небесних тілах вона може бути присутнім у вигляді захованих в надрах океанів, або в якості атмосферного пара, але на Марсі вона прямо тут, під рукою “.

Вода – значить життя. Правда, вчені поки її не знайшли, що, втім, не дивно. У кратері Гейла занадто холодно для життя в її традиційному розумінні, навіть у водному середовищі. Адже і замерзає вода, багата перхлоратами, при температурі куди нижче нуля. Але якщо вода є в цьому кратері, то вона може бути і в інших, більш м’яких по клімату районах Марса.

Як не дивно, до числа таких, на думку вчених, можуть ставитися області ближче до полюсів Червоної планети. Але не можна виключити і того, що вода може зберігатися в ямках, або де-небудь там, куди не проникають прямі сонячні промені. У таких “міні-басейнах” можуть скластися непогані умови для життя мікроорганізмів, що підвищує астробиологічного інтерес, що проявляється до Марса міжнародним науковим співтовариством.

Бизнес коуч помощь людям и компаниям достигать больших результатов в бизнесе.